Президент України Володимир Зеленський підписав Закон "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 822-ІХ, який парламент ухвалив на позачерговій сесії 25 серпня 2020 року.
"Це ті кроки, які ми можемо зробити у напрямку достойного рівня життя українців. З підвищенням мінімальної заробітної плати зростуть і доходи працівників бюджетної сфери: вчителів, вихователів, соцпрацівників, оскільки їхні посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою, а також медиків", – зазначив Володимир Зеленський.
В результаті із 1 вересня мінімальна зарплата підвищена:
- у місячному розмірі із 4723 грн до 5000 грн;
- у погодинному розмірі із 28,31 грн до 29.20 грн.
Натомість розмір прожиткового мінімуму залишається незмінним. Востаннє його збільшили із 1 липня 2020 року.
Мінімальна місячна зарплата та посадовий оклад працівників
Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати (ч. 1 ст. 31Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, далі - Закон про оплату праці). Тому починаючи з вересня 2020 року оплачують працю не нижче 5000 грн у місячному розмірі та 29.20 грн у погодинному розмірі.
У свою чергу мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) встановлюють у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці). Тож цей показник залишається незмінним упродовж 2020 року - 2102 грн.
Тому, відповідно до зазначених новвоведень, хоч роботодавці і не зобов'язані змінювати посадові оклади з вересня 2020 року, які передбачені трудовими договорами або штатними розписами, вважаємо за доцільне все-таки збільшити їх розмір, шляхом внесення змін до штатниих розписів, або підписання додаткових угод до трудових договорів до рівня не нижче мінімальної заробітньоїї плати, щоб уникнути санкцій. Оскільки, якщо працівнику нарахували заробітню плату в меншому розмірі, то роботодавцю загрожує штраф. В іншому випадку треба встановити відповідні доплати окремим наказом або наказами.
Часто в організаціях система оплати праці «прив’язана» до розміру МЗП із «прив’язкою» до міжпосадових коефіцієнтів. Таким чином, зростання МЗП потягне за собою кратне збільшення посадових окладів працівників. Оскільки змін зазнають усі посади в штатному розписі, враховуючи необхідність доплат, доцільно затверджувати штатний розпис у новій редакції.
Відповідно до ст. 265 КЗпП роботодавці несуть фінансову відповідальність за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць та виплату її не в повному обсязі у вигляді штрафу в розмірі 3 мінімальних зарплат (тепер це 15 000 грн).
Низка показників визначається залежно від розмірів мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, які встановлено законом станом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто їх розмір фіксується на 01.01.2020 р., і діють вони протягом усього 2020 року.
Тож на весь 2020 рік лишаються незмінними:
- сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який надає право на неї;
- неоподатковувані суми добових витрат;
- неоподатковуваний розмір подарунків;
- неоподатковувана сума, яку сплачують на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів;
- сума неоподатковуваної благодійної допомоги;
- неоподатковувані виплати чи відшкодування від профспілок;
- податок на нерухоме майно;
- єдиний податок для платників груп 1 та 2;
- збір за паркування авто;
- транспортний податок;
- туристичний збір;
- судовий збір;
- плата за адмінпослуги й держмито;
- суми прощеного (анульованого) боргу, що не включаються до оподатковуваного доходу фізособи.
В Офісі президента також нагадали, що підвищення "мінімалки" з вересня поточного року є першим етапом, другим стане підвищення з 2021 року до 6 тисяч гривень, а протягом 2021 року мінімальна зарплата має зрости до 6,5 тисяч гривень.Згідно з пояснювальною запискою, кошти на підняття «мінімалки» хочуть взяти з тих, які зекономили на обслуговуванні держборгу. Сума складе 3,5 млрд грн. Заощадження стали можливі завдяки відхиленню фактичного курсу нацвалюти до іноземних валют у порівнянні з прогнозним курсом, врахованим під час підготовки Держбюджету на 2020 рік.
Джерело: https://zaxid.net/news/
https://biz.ligazakon.net/ua/news/192869_vdpovdalnst-za-neviplatu-zarplati-2020
https://www.pravda.com.ua/news/2020/08/29/7264607/
Ааптивний карантин в Україні подовжено до 31 жовтня. Таке рішення Кабінет Міністрів ухвалив вчора, 26 серпня. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов зауважив, що документ передбачає посилення низки обмежувальних заходів.
Шмигаль: "Збільшення захворюваності в останні тижні змушує нас діяти більш рішуче. Сьогодні на засіданні ми розглянемо питання про продовження карантину на 2 місяці. Обмеження і зонування територій по кольорам діятимуть щонайменше до 1 листопада. До 31.10 ми продовжимо карантин".
Які зміни запроваджуються новими правилами?
«Карантин в Україні подовжується до 31 жовтня 2020 року. Також посилюються обмежувальні заходи на території регіонів. Це пов’язано з різким зростанням кількості випадків коронавірусної хвороби. Нам необхідно зрозуміти, що всі ми опинилися в новій реальності і вона диктує нові правила та необхідність суворо дотримуватися заходів безпеки», — заявив очільник МОЗ.
Зокрема, за словами Міністра, в регіонах із «зеленим» рівнем епідемічної небезпеки буде заборонено проведення дискотек, роботу нічних клубів, діяльність закладів громадського харчування з організації дозвілля, а також проведення концертів (крім тих, що проводяться закладами культури, для яких концертна діяльність протягом останнього року є основним видом діяльності).
Максим Степанов також зазначив, що документ дає органам місцевого самоврядування право на доступ до даних електронного сервісу «Дій вдома» — для поточного контролю осіб, що підлягають самоізояції або обсервації, та осіб, які порушили правила карантину.
Які наслідки для бізнесу через продовження карантину?
Через продовження адаптивного карантину до 31 жовтня (включно):
1) Податкові штрафи і пені не нараховуються. (З деякими винятками)
винятки:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя або договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання і транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
порушення нарахування, декларування і сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
2) Діє мораторій на податкові перевірки (в тому числі і по єдиному соціальному внеску)
винятки:
- документальні позапланові податкові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ. Йдеться про документальні перевірки, що проводяться для відшкодування ПДВ;
- фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, використання зберігання і транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, палива, на підставах, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.
3) Розгляд звернень до податківців (скарги, запити, зокрема, індивідуальна податкова консультація) теж відкладається;
4) Роботодавці можуть продовжити простій; оплачувані і неоплачувані відпустки працівникам (але тільки за їхнім бажанням) виконання працівниками роботи дистанційно.
Але з 1 вересня, незважаючи на продоленіе карантину почнуться перевірки Держпраці щодо детінізації праці.
Як повідомили фахівці ДПС у Закарпатській області з 1 вересня 2020 заплановано, що контролюючі органи почнуть інспекційну роботу з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Інспектори зокрема, зосередять свою увагу на сфері сільського господарства і будівництва, торгівлі, громадського харчування, готельно-ресторанного бізнесу.
Податківці нагадують керівникам підприємств, установ, організацій усіх форм власності та фізичним особам-підприємцям, які використовують найману працю працівників, про обов'язки направляти повідомлення про прийом працівника на роботу в податкові інспекції за місцем обліку їх як платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таке повідомлення повинно бути направлено на початку роботи працівника за трудовим договором.
Що стосується інших питань, пов'язаних з особливостями здійснення господарської діяльності на період пандемії COVID-19 в Україні ви можете звернутися за консультацією до наших юристів.
Джерела:https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-podovzhiv-adaptivnij-karantin-do-31-zhovtnya
https://news.dtkt.ua/society/community/64487
Кабінет Міністрів України продовжив дію адаптивного карантину до 31 серпня 2020 року. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 22 липня.
«В залежності від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях - районах, встановлюється зелений, жовтий, помарнчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Рівень визначається автоматизованим програмним забезпеченням на основі певних алгоритмів і зібраних даних і затверджується Національною комісією ТЕБ та НС », - зазначив Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов.
При цьому очільник МОЗ наголосив, що навіть для «зеленої зони» продовжують діяти певні карантинні обмеження.
Онлайн-карта епідемічних показників:
Відтак, йдеться про такі карантинні обмеження для «зеленої зони»:
✓ перебування у громадських будівлях в масках або респіраторах
✓ проведення масових заходів: не більше 1 людини на 5 квадратних метрів
✓ кінотеатри із заповненістю на 50%
✓ перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць
Для «жовтої зони»:
✓ відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово
✓ обмеження зеленої зони зберігаються
Для «помаранчевої зони»:
✓ діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів
✓ діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час
✓ спортзали, фітнес-центри, заклади культури
✓ обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 кв. м. та не більше 100 людей
✓ обмеження жовтої і зеленої зон зберігаються
Для «червоної зони»:
✓ робота громадського транспорту
✓ діяльність ТРЦ, кафе та ресторанів
✓ обмеження зеленої, жовтої та помаранчевої зон зберігаються
Особливості процесуальних строків на час дії карантинних обмежень
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України та у пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Тому всі судові рішення, прийняті з 12 березня 2020 року (з початку введення карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року) 7 серпня, набрали законної сили.
(Джерело: https://court.gov.ua/press/news/978246/)
Особливості орендної плати на час дії карантинних обмежень. Чи можна отримати звільнення від сплати орендної плати?
Право на звільнення від орендної плати за певних умов передбачено Цивільним кодексом України (стаття 762). Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набрав чинності 18 квітня 2020 року, внесені зміни до Цивільного кодексу з метою конкретизації умов, за яких орендарі мають право на звільнення.
Для отримання звільнення від орендної плати необхідно:
1)Перевірити чи поширюються заборони з здійснення певного виду підприємницької та іншої діяльності, що запроваджені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями) на вид діяльності (цільове призначення), за яким використовується державне майно за договором оренди;
2)Якщо так, то орендар звертається із заявою до орендодавця із проханням звільнити такого орендаря від орендної плати за договором відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України;
3)Після отримання звернення орендаря орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об’єктом договору оренди, здійснює обстеження орендованого приміщення з метою отримання доказів призупинення орендарем діяльності на об’єкті оренди, про що складається акт;
4)На підставі заяви орендаря і складеного представниками орендодавця і балансоутримувача акту обстеження орендодавець приймає рішення про звільнення орендаря від сплати орендної плати на період карантину.
У зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» звільняються (повністю або частково) від орендної плати орендарі, визначені в додатках 1-3 до цієї постанови, незалежно від того, чи припинили такі орендарі на період дії карантину свою діяльність на орендованому майні чи ні. У такому випадку не вимагається доведення факту некористування об’єктом оренди, тобто проведення його комісійного огляду.
Що стосується інших питань, пов'язаних з особливостями здійснення господарської діяльності на період пандемії COVID-19 в Україні ви можете звернутися за консультацією до наших юристів.
Андрій Мащенко, спеціально для аналітичного видання “Юрист & Закон”.
У своїй практиці ми зіткнулися з низкою перепон на шляху імпортних товарів, які перетинають український кордон. Зокрема, нам довелося представляти інтереси клієнтів у спорах із митними органами у справах про скасування рішень митниці щодо коригування митної вартості товарів, а також у справах про порушення митних правил, в яких нашим клієнтам загрожувала конфіскація товару й накладання на декларантів штрафів у розмірі вартості товару, ціна якого становила десятки тисяч євро. Відповідну судову практику й висновки щодо можливості захистити інтереси імпортерів та експортерів наводимо нижче.