MBLS - стираємо кордони   •   Ваш юридичний радник в міжнародній торгівлі, перевезеннях і інвестиціях   •   Київ   •   Маріуполь   •   +38 (066) 265 0645

Чорне море - зображення

Стаття KyivPost, Ігор Коссов, опубліковано 25 жовтня.

Експерти: Андрій Мащенко, директор ТОВ «Юридична фірма «МБЛС»; Сергій Корсунський, колишній посол України в Туреччині; Майкл Петерсен, директор Російського інституту морських досліджень у військово-морському коледжі США; Сонер Кагаптай, автор книги «Імперія Ердогана» - експерт з питань відносин Туреччини з США, інші.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив НАТО в травні 2016 року, що Чорному морю загрожує перетворення на «російське озеро». Якщо інші країни з доступом до Чорного моря не діятимуть, він сказав: «історія нам не пробачить».

Тепер, за понад три роки, контроль Росії над Чорним морем лише посилився. Росія скористалася всіма можливостями розширити своє панування, поступово, за рахунок інших держав у регіоні, особливо за рахунок України, яка залишається під атакою Росії.

Спостерігачі кажуть, що Туреччина - єдина країна в Чорному морі, яка може кинути виклик зростаючому контролю Росії. Але, здається, Туреччина зосередила свої ресурси на Середземномор'ї, Егейському морі та на Близькому Сході за рахунок своєї присутності в Чорному морі.

В Анкарі також спостерігається велике зближення з Кремлем у багатьох областях. Аналітики стверджують, що це може дозволити Росії ще збільшити свою владу в регіоні, за рахунок України, а також Туреччини.

«Замість того, щоб намагатися збалансувати російську владу в Чорному морі та на Близькому Сході, Анкара вирішила тісно співпрацювати з Москвою, прийнявши її панування», - написала Юлія Джоджа, науковий співробітник Школи розширених міжнародних досліджень Джона Хопкінса.

Це створює складний сценарій для України, з якою Туреччина має добрі відносини. Хоча торгівля між двома країнами і знизилась до 4 мільярдів доларів на рік з 8 мільярдів у 2014 році, дві країни мають безвізовий режим, співпрацюють в оборонних проектах і прагнуть підписати угоду про вільну торгівлю. Туреччина також послідовно відмовляється визнавати незаконну анексію Криму Росією і часом втручалася за кримських татар, пригніченої тюркської меншини під російською окупацією.

Однак зростання Росії може загрожувати Україні, а також іншим прибережним державам Чорного моря, кажуть спостерігачі. Вони додають, що Туреччина не повинна недооцінювати загрозу з боку Росії, яка бачить Чорне море стартовим майданчиком для розгортання сил в Середземномор'ї.

«Турки не повинні забувати, що протоки - Босфор та Дарданелли - завжди були метою Російської імперії», - сказав Андрій Клименко, керівник проекту неурядової організації «Майдан закордонних справ» та експерт з Чорного моря і Криму.

Спостерігачі виявили ще дві проблеми між Україною та Туреччиною в Чорному морі. Одна - очікуваний трубопровід TurkStream, який, поряд з NordStream 2 у Балтійському морі, загрожує зробити Україну неактуальною як країну транзиту газу.

Друга - судна, які продовжують нелегально подорожувати між турецькими портами та портами Криму. Хоча цим суднам заборонено це робити, вони обходять заборону, підробляючи документи про походження чи курс призначення. Це порушує суверенітет України та завдає їй економічної шкоди.

Україна

«Політика безпеки Туреччини має прямий вплив на економіку України», - заявив Андрій Мащенко, юрист з морських питань юридичної фірми MBLS у Києві. «Панування в Азово-Чорноморському басейні дозволило Російській Федерації ефективно блокувати роботу українських портів Азовського моря», що негативно впливає на українську торгівлю».

Росія створила значні перешкоди для судноплавства в Керченській протоці, через штучні затримки суден та керченський міст, побудований Москвою після анексії Криму, який обмежує розмір, які зможуть пройти до Азовського моря. Росія також захопила українські військові кораблі в міжнародних водах біля протоки. ВМС України розраховують, що Росія продовжить консолідувати свої можливості для удару по українських берегах.

Клименко написав, що Росія також загрожує основним експортним шляхами України, які проходять через Чорне море, між портами Одеса, Миколаїв та Херсон, до протоки Босфор. Ці маршрути проходять через морську газову платформу Одеського плато, яку захопила Росія. Російські сили можуть вирішити затримати українські судна для «захисту» платформ, захоплених країною.

«Якщо росіяни перетворять Чорне море на російське море, це буде дуже погано для нашої зовнішньої торгівлі», - погодився Сергій Корсунський, колишній посол України в Туреччині.

Україна також втратила значну частину родовищ нафти і газу в Чорному морі, а постійний контроль Росії позбавляє Україну можливості досліджувати і використовувати нерозвідані запаси регіону, які, як вважають, значні. Напружена ситуація в регіоні також відлякує іноземні інвестиції в розвідку газу, ітак низькі через корупцію у вітчизняному енергетичному секторі.

Під час кількох військово-морських навчань цього літа Росія закрила значні частини Чорного моря. Загальна площа закриття ВМС Росії в липні 2019 року, становила 120 000 квадратних кілометрів, що становить більше чверті від загальної площі моря, згідно з повідомленням Чорноморських новин Клименка та Чорноморського інституту стратегічних досліджень.

Туреччина

Чорне море вже давно є «турецько-російським кондомініумом», оскільки Туреччина та Росія є єдиними країнами, які мають там значні флоти, за словами Сонера Кагаптай, автора книги «Імперія Ердогана» та експерта з питань відносин Туреччини зі Сполученими Штатами. Туреччина цілком задоволена цим статусом, за його словами, якщо Росія не намагатиметься збільшити свою військово-морську присутність.

Придбання Туреччиною російської ракетної системи С-400 та угода президентів обох країн щодо Сирії були лише останніми прикладами посилення співпраці. Хоча в даний час інтереси Туреччини підтримувати добрі стосунки з Росією з багатьох економічних та безпекових причин, багато спостерігачів вважають, що посилення контролю Росії в Чорному морі відбувається за рахунок Туреччини.

За словами Джорджа Візана, дослідника в Румунському енергетичному центрі, військово-морський флот Туреччини завжди розподіляв свої сили між Чорним морем та Східним Середземномор’ям, а суперечки з Грецією та Кіпром були головними пріоритетами Туреччини. Однак Чорним морем не слід нехтувати.

«Крим - це плацдарм для російських військово-морських операцій у Середземному морі, які негативно впливають на турецьку безпеку», - написав Візан в електронному листі. «Російсько-турецьке співробітництво насправді не сприяє інтересам Анкари в довгостроковій перспективі».

Анна Борщевська, старший співробітник Вашингтонського інституту, погодилася, сказавши, що Путін встановлює пастку для Туреччини, а двосторонні відносини між двома країнами спрямовані на інтереси Росії. «Ердоган просто не усвідомлює, що він знаходиться в більш слабкій позиції, або, можливо, він не може усвідомити, наскільки глибоко він потрапив у пастку Путіна», - сказала вона.

Джоджа написав в електронному листі, що «Росія отримує більше контролю над Чорним морем з кожним роком на шкоду Туреччині», і озброєння Криму Кремлем також обмежує доступ Туреччини. Хоча відносини між Туреччиною і Росією значно потепліли з листопада 2015 року, коли Туреччина збила російський реактивний літак над Сирією, тепер російські наступальні сили в Криму можуть досягати турецької території.

Колишній посол Корсунський говорить, що Україна повинна намагатися переконати Туреччину в тому, що Росія може діяти проти її інтересів на Босфорі. Але поки що це виявилося невдалим, зазначив він.

У той час як Туреччина заявила, що однією з її цілей є модернізація та збільшення своїх військово-морських сил у Чорному морі, багато хто скептично налаштований з цього приводу.

«Військово-морський флот Туреччини не був дуже активним в протидії Росії на Чорному морі, що б там не казала офіційна морська стратегія Туреччини», - Майкл Петерсен, директор Російського інституту морських досліджень у військовому коледжі США , написав в електронному листі. «Причини цього для мене загадка».

Турецький потік

Минулого тижня російський «Газпром» почав заповнювати частину газопроводу «TurkStream» газом. Цей відрізок проходить по дну Чорного моря. Росія заявила, що запустить газопровід до кінця року. TurkStream - один із кроків Росії в обхід України.

«TurkStream» - це дуже погана історія, це ігнорування наших інтересів», - сказав Корсунський. «Ми доклали зусиль, щоб розповісти Туреччині, як це нам шкодить ... вони знали, що ми проти цього, і нам це шкодить».

Петерсен написав, що російська політика щодо ізоляції України може посилити економічну інтеграцію Туреччини в регіоні.

«Поки президенти Зеленський та Ердоган намагаються розробити угоди щодо торгівлі, транспорту та енергетики, виявляється, що Туреччина сидить на місці водія, частково через зусилля Росії щодо ізоляції України», - написав він.

 Порушення щодо Криму

За даними моніторингових груп, судна, що прямують з турецьких портів до Криму, залишаються постійною проблемою. Чорноморські новини повідомляли про 96 таких рейсів у 2018 році. Турецькі судновласники були одними з найчастіших порушників після російських, хоча кількість турецьких порушників значно скоротилася з 2014 року.

Після тиску з боку України Торгова палата Туреччини розповсюдила консультацію щодо заборони для суден, що прибувають з Криму, до турецьких портів або навпаки. Нажаль порти Туреччини не здійснюють достатнього нагляду, що дозволяє продовжувати порушення. Кораблі залишають порт під неправдивим приводом, часто використовують підроблені документи та вимикають автоматичні системи ідентифікації перед входом у порти Криму.

«Ми зробили все, що могли», - сказав Корсунський. Однак, додав він, Україна в кінцевому підсумку отримала таку відповідь: «Ми не дозволяємо, щоб це траплялось ... але ці судна порушують не наші турецькі закони, а ваші українскі. Ви їх арештовуєте».

^
X